Пам'ятайте українці: спілкуючись російською, ви вбиваєте Україну щоденно, щогодинно, щохвилинно, цієї миті... Так і тільки так ми маємо, вимушені ставити питання, якщо не хочемо, щоб нас зтерли з лиця землі, адже Україна й далі, вже в роки Незалежності немилосердно, цинічно русифікується.
Ми такі гуманні, такі добросердечні. Якщо нас і ображають, ми прощаємо ворогам нашим, щей називаємо їх "воріженьки". Може через оцю нашу м'якодухість
нам так довго не вдавалось збудувати власну державу. А світ щей досі ж безбожний за своєю суттю. Він реагує тільки на орлиний клекіт і зовсім не хоче зважати
на голубине воркотання.
суббота, 30 августа 2008 г.
Василь Захарченко - прозаїк, публіцист
Ярлыки:
Василь Захарченко,
гуманність,
мова,
нація,
патріотизм,
прозаїк,
публіцист,
світ,
Україна
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
Комментариев нет:
Отправить комментарий