Думки

Ніхто не замислювався над тим що втрату людини починаєш відчувати з часом... Й що найбільш парадоксально чим більше часу проходить тим більше ти відчуваєш нестачу цієї людини...

трішки про людей...

Вчора по телевізору випадково натрапив на програму про українців в Магадані, про тих хто там залишився.... Все чудово, співають українських пісень, розмовляють українською, але найбільше зворушило, навіть не зворушило,а... не підберу я слова щоб передати ті почуття з якими одна жінка зверталась до нас, бажаючи Волі, й Незалежності своїй країні.... сльози навертались з якою любовю й щирість те було сказано... Й дійсно слово Україна з її вуст чулось як щось святе, чисте..... Де ми? Де ви українці? Де Ваша відданість й любов до тієї землі за яку було пролито стільки крові ваших пращурів... Де Ваша гордість за те місце де ви живете? З а цей народ? 

СЛАВА УКРАЇНІ!!!